Дизайн

                                                                  Види дизайну

https://naurok.com.ua/urok-obrazotvorchogo-mistectva-u-7-klasi-vidi-dizaynu-63434.html

Образотворче мистецтво у 7 класі.

Захищаємо проект з дизайну

Образотворче мистецтво 7 клас

• Пропоную учням познайомитися з творчістю топ-10 найвідомиших українських дизайнерів 

1. Лілія Пустовіт.

Розробляє колекції для ТМ POUTOVIT та POUSTOVIT for Alelier 1. Її одяг продається в магазинах Лондона, Токіо, Сеулі, Москві, Санкт-Петербурзі та Київі. З 2004 році Лілія Пустовіт - президент Української Ради Моди.

2. Андре Тан.

Став відомим після випуску колекції вечірніх суконь «Мраки» у 1999 році. Одяг від ANDRE TAN представляється на Тижнях моди не лише України, але й в Росії, Німеччині, Латвії, Бахрейні та Китаї. Спільно з Roberto Cavalli було створено вбрання для учасниць конкурсу краси «Miss Europe». Німецькі fashion-критики назвали бренд ANDRE TAN «найкращим молодим брендом, що створює жіночий одяг pret-a-porter».

3. Ірина Каравай.

У 2003 році заснувала спільний проект з українською компанією Nota Bene, який має назву ТМ Nota Bene & Karavay. Одяг та аксесуари від Ірини Каравай часто називають «арт-об’єктами».

4. Ольга Громова.

Один із засновників сучасної української індустрії моди. Бере участь у показах Ukrainian Fashion Week з 1998 року. Покази колекцій Ольги Громової проходили в Москві, Санкт-Петербурзі, Лондоні, Женеві, Парижі та інших містах Європи. Створила першу в Україні мережу фірмових бутиків.

5. Вікторія Гресь.

Бренд Victoria Gres створений у 1993 році. Сьогодні це три лінії одягу: Victoria Gres by GRES, Victoria Gres DENIM, Victoria Gres Couture. Також активно розвивається напрямок Gres décor.

6. Лілія Літковська.

Стала відомою з 2007 року після показу своєї колекції на Українських Тижнях в категорії «Нові Імена». Працювала стилістом гурту «Таліта Кум» і «ТАРТАК». Приймала участь у зйомках фільму на чолі з Романом Балаяном.

7. Марченко Ксенія.

Свою першу колекцію продемонструвала у 19 років на подіумі Сезонів моди. Відтоді Ксенія є постійним учасником Ukrainian Fashion Week, Holiday Fashion Week та Baby Fashion Week. На рахунку Марченко співпраця з UMC, Cosmopolitan, Vogue, Drive Dance Project та іншими компаніями і проектами.

8. Караванська Оксана.

ТМ «Оксана Караванська» зареєстрована у 1998 році. З 1999 року є постійною учасницею Українських Тижнів. Зараз є членом Українського Синдикату Моди.

9. Юлія Айсіна.

Свою першу колекцію презентувала у 2001 році. Одяг дизайнерки представлений на багатьох фестивалях і конкурсах: фестиваль New Look у співпраці з Revlon Professional, міжнародний фестиваль «Київський подіум», конкурси круїзних колекцій 10х10 і «Кришталевий силует» та інші.

10. Роксолана Богуцька.

Шкіра та хутро, за словами авторки, «це її ніша, де вона почувається комфортно, бо звикла створювати свої колекції бездоганно якісними, з найновішими технологіями обробки, ідеальним кроєм та ексклюзивністю кожної моделі». ЇЇ стиль – це поєднання елегантної розкоші та сміливої сучасності.

Образотворче мистецтво

Працюємо практично

Для учнів 7 класу пропоную навести аналіз послідовності створення 

інтер’єру.

Для учнів 7 класу.

Вивчаємо тему " Архітектура"

Працюючи над створенням інтер’єру, виробляємо навички малювання меблів. Пропоную скористатися схемами.

Малюємо вітраж

                  Створюємо ескіз вітражу за зразком

Вправа "Звідки лунає мелодія"

Кожне місто має свою індивідуальність, наповнюється тільки йому притаманними звуками. 

Пропоную вам підібрати музику до  вуличок , які ви бачите на репродукціях.

Софіївська площа в Києві

Художник Яна Побережна

Зима у Львові

Художник Виктор Жмак

Запрошую до галереї міських пейзажів

                           Художник Павло Федів

http://pavlofediv.lviv.ua/ua/gallery/triptych

Народився у місті Львові, виріс серед зелені рідної Погулянки й Ботанічного саду на Личакові. Відчув атмосферу повоєнного Львова, відсутність батьків, яких зачепила машина війни. Рідне місто визначило не тільки мій світогляд, але й мою професійну долю.

     Людина завжди виростає зі свого дитинства, із сформованого в юнацькі роки ставлення до людей, історії та культури рідного краю. Тому змалку мені запам’яталися  квітучі сади, зарослі очеретом та ліліями озерця в буковому масиві рідної Погулянки, екзотична рослинність Ботанічного саду та мальовничість Личаківського кладовища.

     Пейзажним малярством зацікавився завдячуючи шкільному вчителеві літератури Івану Яцишину, який на аматорських засадах вів гурток малювання. Вій перший, хто показав мені стежку до живопису, та познайомив з творчістю Івана Труша, Антона Монастирського, Олекси Новаківського, і заклав бажання бачити, відчувати і малювати оточуючий мене світ.

     Вже навчаючись в училищі, а потім в інституті, я ніколи не поривав з пейзажним малярством і це стало моїм життєвим напрямком. Працюю в жанрі станкового малярства.

     Моя майстерня – вулиці Львова, там гостріше відчуваю мелодію барв, ритми й настрої полотна, його композицію.

     Львів – це архітектурна перлина, яка виблискує різноманітністю форм і епох. Художник може показати: костели, церкви, палаци, вулиці історичного значення, де ідуть туристичні потоки, а може і показати не визначні для ока – звичайні львівські закутки, де є прихована колористика і таємниця багатьох львівських родин. Люблю малювати панорами Львова, тільки зараз все складніше з вибором точки зору, здебільшого все приватизоване, на дах чи на якусь терасу вже так просто не зайти. Треба спішити малювати місто. Багато приватизованих будівель різного архітектурного напрямку вже втратили свою ідентичність, пропали так дорогі для мене потріскані старі облуплені стіни з  зеленкуватими плямами моху, темно-коричневі дахи з фігурними коминами та львівська бруківка. Власники перебудовують і добудовують, утеплюють і все на свій смак, порушуючи чисто львівські канони і таким чином зникає рідний старий Львів.

     Придбав цікаву книжку «1243 Вулиці  Львова», тож після ознайомлення почав малювати серії львівських подвір. Малюючи подвір’я, спілкуюсь з жителями, відчуваю їх тепло і увагу до своїх будинків, а також запрошення на каву або чай.

     З великою пошаною завжди згадую своїх викладачів – Теофіла Максиська, Стефана Костирка, Тараса Драгана, Володимира Овсійчука, Володимира Черкасова, які багатьом художникам дали міцний професійний фундамент. 

     На відкритті першої персональної виставки, Доктор Мистецтвознавства Володимир Овсійчук висловився:» Пан Павло знайшов дуже гарну доріжку – він дійде до людей!»

     Захоплений мистецтвом, часто повторюю, що природу не впізнаєш з вікна квартири, її можна відчути тільки на волі, а полюбити в чистому полі, на хмільній траві чи львівській бруківці.

Історичне місто

Кам’янець-Подільський – подорож у Середні віки

Красивих міст нашої  України багато. Кожне багате своєю історією. Цікава подорож містом Кам’янець-Подільський допоможе вам створити гарний краєвид історичного містечка.

  

Літопис приписує будівництво кам'яної фортеці литовським князям Корятовичам, які правили князівством у 60-90-х рр. XIV cт. Високий скелястий берег р. Смотрич, живописний краєвид, величезні вежі з таємничими латинськими надписами...

Кам'янець-Подільський – місто, що зберегло дух середніх віків. Тут Ви побачите одну з найбільших оборонних споруд України, фотецю, що займає провідне місце у світовій історії оборонного зодчества. Літопис приписує будівництво кам'яної фортеці литовським князям Корятовичам, які правили князівством у 60-90-х рр. XIV cт. Високий скелястий берег р. Смотрич, живописний краєвид, величезні вежі з таємничими латинськими надписами...

Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від решти районів міста глибоким каньйоном р. Смотрич.

Архітектура Старого міста - заповідника зберегла зразки культур різних народів (українців, поляків, вірмен, турків і росіян) та релігій (православної, католицької, іудейської, мусульманської), а саме: Турецький мінарет 17 ст.; -турецький та вірменський бастіони 17 ст.; Миколаївська (вірменська) церква 14 ст.; дерев'яна Хрестовоздвиженська церква 18 ст.; монастирські комплекси 15-18 ст. орденів Домініканів, Францисканів.

Однією з унікальних інженерних споруд заповідника є Замковий міст, що з'єднує місто та Замковий комплекс.  Він викликав немало суперечок щодо свого походження. За однією з гіпотез, міст було зведено римлянами у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію.

Завдяки унікальному поєднанню містобудівної, архітектурної, історичної спадщини Старого міста з ландшафтом каньйону р. Смотрич „Культурний ландшафт каньйону” визначено кандидатом до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

До нашого часу збереглася система потерн (ходів) і казематів. Денна вежа призначена для спостерігачів. Уявіть, можна піднятися на неї кожному і насолодитися оспіваним українським краєвидом!

Невід'ємною частиною Старого міста, його перлиною, є Стара фортеця, яка стала візитною карткою Кам'янця-Подільського, його символом.

Історія заснування фортеці починається в XII столітті. Немов продовження кам'яних скель височать башти фортеці.

Одинадцять башт входять до складу фортеці, кожна має свою назву і свою історію. Так, наприклад, найвища башта названа Папською тому, що була збудована на кошти, виділені папою римським Юлієм II. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув'язнений Устим Кармелюк. У Чорній (кутовій) башті знаходиться криниця глибиною 40 м і в діаметрі 5 м видовбана в скалі. Досі в її стінах збереглося величезне дерев'яне колесо з пристроєм для підняття води на поверхню.

                 

Гірський пейзаж

Красота Карпат. Персональная выставка Шандор Александра

http://polyartgallery.com/exhibition-3/krasota-karpat-personalnaya-vyistavka-shandor-aleksandra/

ПРАЦЮЄМО ТВОРЧО

   Де думка не працює разом з рукою, там немає 

художника. 

Леонардо да Вінчі

Створюємо пейзаж "Настрій"

ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ

          ПОВІТРЯНА ПЕСПЕКТИВА

Малюючи пейзаж, художники вміють майстерно створювати ілюзію глибини простору, використовуючи різні способи. Перші дослідження закономірностей повітряної перспективи зустрічаються ще у Леонардо да Вінчі.

 Видатний художник відзначав, що віддалення предмета від ока спостерігача пов’язане зі зміною кольору предмета. Тому для передавання

глибини простору в картині найближчі предмети повинні бути зображені художником в їх власних кольорах, віддалені набувають синюватого відтінку, «а найостанніші предмети, в ньому (в повітрі) видимі, як, наприклад, гори внаслідок великої кількості повітря,

що знаходиться між твоїм оком і горою, здаються синіми, майже кольору повітря».

 Синява тим чистіша та ясніша, чим прозорішим і чистішим є саме повітря. Тому ми бачимо густу синяву осіннього неба,

 сині контури гір і далеких лісів, синяву морів, озер, річок.

Якщо повітря просочене вологою (через туман або похмуру погоду), то небо здається молочно-сірого кольору, світлі предмети набувають жовтуватого і червонуватого відтінку, а темні — фіолетового, сірого та невизначеного, безбарвного; при цьому контури виступаючих країв пом’якшуються, заглиблення втрачають частину різкості, й загальні контури стають менш визначеними.

Контури та фарби є тим виразнішими і різкішими, чим меншою є відстань між оком і об’єктом, і, навпаки, зі збільшенням відстані фарби бліднуть і контури стушовуються, поки, врешті-решт, увесь об’єкт не зіллється в туманній далечині.

Повітряна перспектива характеризується зникненням чіткості й ясності контурів предметів у міру їх віддалення від очей спостерігача. При цьому на дальньому плані насиченість кольору зменшується (колір втрачає свою яскравість, контрасти світлотіні пом’якшуються)

— глибина здається світлішою за передній план.

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО 7 КЛАС

Лінійна перспектива. Історія відкриття Розвиток малюнку і живопису мав довгий шлях і до тієї пори, доки основні закони реалістичного зображення не були розроблені, живописні твори були пласкими, як, наприклад, в мистецтві Стародавнього Єгипту. До максимально реальних зображень художники прагнули завжди, і можна сказати, що збережені розписи стін міста Помпеї, яке загинуло від виверження вулкана, а це ще часи Римської імперії,  засвідчують про вміння тогочасних митців передавати перспективні скорочення площин повернутих під кутом до глядача. Щоправда, точки сходу не знаходилися ще на горизонті. Мозаїка. Помпеї. Справжніми дослідженнями законів перспективи живописці, архітектори і математики змогли зайнятися лише коли послабшав містичний вплив середньовічної церкви і реалістичне мистецтво увійшло у моду. Наприклад, флорентійський живописець Джотто,  який ще не знав  перспективи, у своїх творах близько підійшов до реалістичного, а значить,  перспективного зображення. Джотто.  Святий Франциск на міській площі. Як і більшість відкриттів, відкриття лінійної перспективи не належить якійсь людині – багато художників внесли свій вклад і усіх просто неможливо згадати. Мабуть тому в різних джерелах згадуються різні прізвища. Часто історія відкриття описана у підручниках так (дуже стисло):  архітектор Брунеллескі у співпраці з математиком Тосканеллі знаходять основи наукової перспективи, а взяті звідти практичні правила розповсюджує у своєму творі «Про живопис», який було видано у 1440 році, будівельник і вчений Леон-Батіста Альберті . Вивчення перспективи було продовжено художниками Пауло Учелло і П’єро делла Франчекска. Франческа написав три книги  «Про живописну перспективу». Повний розвиток практична перспектива отримала в роботах майстрів Леонардо да Вінчі, Рафаеля і Мікеланджело. Малюнок Леонардо да Вінчі. Рафаель. Афінська школа. Схема перспективної побудови палацу в картині «Афінська школа». Найголовніші правила лінійної перспективи вчать зображувати на площині об’єкти такими, якими ми їх бачимо в реальному світі – із скороченнями їх розмірів в залежності від відстані. Лінія горизонту (або рівень очей художника) - найголовніша константа від якої слід відштовхуватись при створенні реалістичного зображення. Будь-які об'єкти будуються за допомогою допоміжних ліній, які збігаються у точку сходу, а точка сходу знаходиться на горизонті. Часто для ілюстрації цього закону у підручниках розміщують гарний приклад із залізничним полотном, але для різноманіття приведу роботу художника Хоббема «Аллея у Міддельхарнісі» і схему до неї. Схема. На схемі видно, що паралельні краї дороги збігаються в точку на горизонті і дерева зменшуються у тій самій послідовності, хоча усі ми знаємо, що насправді ні краї не зійдуться, ні дерева не перетворяться у траву. Слід відмітити, що в усіх схемах цього уроку головна точка сходу лежить на лінії горизонту – це важливо. Якщо уважно ознайомитися із ілюстраціями і поясненнями, то перспективні закони представляться досить простими, і, мабуть, це ще раз підтверджує вислів, що усе геніальне -  просте. І можна лише здогадуватися скільки часу і зусиль найталановитіших людей різних епох знадобилося для відкриття цієї стрункої системи. В наш час розроблено декілька видів перспектив які застосовуються для різних цілей. Трохи торкнуся  декількох, якими користуються художники. Так відома зворотна лінійна перспектива. Нею користувалися іконописці з часів Візантії, а тепер і православні ікони пишуться за її правилами. Зворотна перспектива зображує містичний світ, який не схожий на реальний. На прикладі видно, як сходинка підніжжя, стіл і база колони зображені лініями, які розходяться наближаючись до горизонту, замість того, щоб зустрітися. Приклад зворотної перспективи. Існує панорамна перспектива, де зображення створюється наче всередині циліндру від того, що має велику довжину і це виправдано, коли неможливо охопити поглядом усе зображення. Використовується художниками при створенні діорам, де поверхня зображення вигнута і глядач знаходиться в центрі по відношенню до експозиції. Для демонстрації діорам часто будуються спеціальні зали із круглим чи напівкруглим приміщенням. Панорамне зображення. Будівля для діорами. Аксонометрія або паралельна перспектива використовується у кресленнях. Креслення.