Лінійна перспектива. Історія відкриття
Розвиток малюнку і живопису мав довгий шлях і до тієї пори, доки основні закони реалістичного зображення не були розроблені, живописні твори були пласкими, як, наприклад, в мистецтві Стародавнього Єгипту. До максимально реальних зображень художники прагнули завжди, і можна сказати, що збережені розписи стін міста Помпеї, яке загинуло від виверження вулкана, а це ще часи Римської імперії, засвідчують про вміння тогочасних митців передавати перспективні скорочення площин повернутих під кутом до глядача. Щоправда, точки сходу не знаходилися ще на горизонті. Мозаїка. Помпеї. Справжніми дослідженнями законів перспективи живописці, архітектори і математики змогли зайнятися лише коли послабшав містичний вплив середньовічної церкви і реалістичне мистецтво увійшло у моду. Наприклад, флорентійський живописець Джотто, який ще не знав перспективи, у своїх творах близько підійшов до реалістичного, а значить, перспективного зображення. Джотто. Святий Франциск на міській площі. Як і більшість відкриттів, відкриття лінійної перспективи не належить якійсь людині – багато художників внесли свій вклад і усіх просто неможливо згадати. Мабуть тому в різних джерелах згадуються різні прізвища. Часто історія відкриття описана у підручниках так (дуже стисло): архітектор Брунеллескі у співпраці з математиком Тосканеллі знаходять основи наукової перспективи, а взяті звідти практичні правила розповсюджує у своєму творі «Про живопис», який було видано у 1440 році, будівельник і вчений Леон-Батіста Альберті . Вивчення перспективи було продовжено художниками Пауло Учелло і П’єро делла Франчекска. Франческа написав три книги «Про живописну перспективу». Повний розвиток практична перспектива отримала в роботах майстрів Леонардо да Вінчі, Рафаеля і Мікеланджело. Малюнок Леонардо да Вінчі. Рафаель. Афінська школа. Схема перспективної побудови палацу в картині «Афінська школа». Найголовніші правила лінійної перспективи вчать зображувати на площині об’єкти такими, якими ми їх бачимо в реальному світі – із скороченнями їх розмірів в залежності від відстані.
Лінія горизонту (або рівень очей художника) - найголовніша константа від якої слід відштовхуватись при створенні реалістичного зображення. Будь-які об'єкти будуються за допомогою допоміжних ліній, які збігаються у точку сходу, а точка сходу знаходиться на горизонті.
Часто для ілюстрації цього закону у підручниках розміщують гарний приклад із залізничним полотном, але для різноманіття приведу роботу художника Хоббема «Аллея у Міддельхарнісі» і схему до неї.
Схема.
На схемі видно, що паралельні краї дороги збігаються в точку на горизонті і дерева зменшуються у тій самій послідовності, хоча усі ми знаємо, що насправді ні краї не зійдуться, ні дерева не перетворяться у траву. Слід відмітити, що в усіх схемах цього уроку головна точка сходу лежить на лінії горизонту – це важливо. Якщо уважно ознайомитися із ілюстраціями і поясненнями, то перспективні закони представляться досить простими, і, мабуть, це ще раз підтверджує вислів, що усе геніальне - просте. І можна лише здогадуватися скільки часу і зусиль найталановитіших людей різних епох знадобилося для відкриття цієї стрункої системи.
В наш час розроблено декілька видів перспектив які застосовуються для різних цілей. Трохи торкнуся декількох, якими користуються художники.
Так відома зворотна лінійна перспектива. Нею користувалися іконописці з часів Візантії, а тепер і православні ікони пишуться за її правилами. Зворотна перспектива зображує містичний світ, який не схожий на реальний. На прикладі видно, як сходинка підніжжя, стіл і база колони зображені лініями, які розходяться наближаючись до горизонту, замість того, щоб зустрітися.
Приклад зворотної перспективи.
Існує панорамна перспектива, де зображення створюється наче всередині циліндру від того, що має велику довжину і це виправдано, коли неможливо охопити поглядом усе зображення. Використовується художниками при створенні діорам, де поверхня зображення вигнута і глядач знаходиться в центрі по відношенню до експозиції. Для демонстрації діорам часто будуються спеціальні зали із круглим чи напівкруглим приміщенням.
Панорамне зображення. Будівля для діорами. Аксонометрія або паралельна перспектива використовується у кресленнях.
Креслення.
|
середа, 8 жовтня 2014 р.
ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО 7 КЛАС
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар