ПОПУЛЯРНІ ТЕМИ В ЖИВОПИСІ

" Ходив ЧУМАК у синьоокий Крим..." 

" Ходив ЧУМАК у синьоокий Крим
По рідному сухому океані
І голосом розложисто-смутним
Складав пісні покинутій коханій.,

що линули, стелилися як дим,
і колихались у яснім тумані, 
щоб на далекім озері розтать, 
де лебеді полякані ячать..."

М. Рильський. «Чумаки»

Онацько Михайло Олександрович 

Иван Айвазовский__ Чумаки (1885 г)  

Чумацтво, чумакування — купецький, торгівельно-візницький промисел українців на землях Великого Степу від 15 століття до середини 19 століття. Чумаки є правонаступниками і продовжувачами купецьких торгових традицій Заходу і Сходу, Європи і Великого Степу, Київської Русі і Монгольської імперії.
Основними предметами чумацького промислу були сіль та риба. Значну роль у чумацькій торгівлі відігравав й інший крам: горілка, тютюн, полотно, масло. А з Криму привозили вино, горіхи, бавовну.
Чумацтво – називали на Україні не тих хто їздив за сіллю в Крим (Чумаки ніколи за сіллю в Крим не їздили). Вони ходили «Шляхом» (рус. Путь,, кит. Дао) за Розумом (УМОМ) т. зв. «Чумацьким Шляхом» що є «Умным деланиием»….

Филатов Дмитрий__Чумацкий воз. 

" О мила Люлько, внучка тих Люльок, котрі з-під уса сивого шкварчали, коли кипів у  п о л і  казанок. Воли в траві високій ремигали, а найстаріший між усіх ДІДОК, без поспіху закришуючи сало, поважно й добродушно  гомонів... "

1869_Чумаки

Промисел назвали від хвороби
У часи існування чумаків Європа була накрита епідемією чуми. Чумаки, аби не занести вірус в Україну, з ніг до голови вимазувалися дьогтем. За однією з версій, слово «чумак» пішло саме від візуальної схожості темних постатей з образом недуги, котру зображали як стару жінку в чорному вбранні.

Чумаки__ Народная картина. Слобожанщина. 19 в. 

Петр Сипняк 

Чижевський Ярослав.

Малюнок. М. Каразін__Чумаки в дорозі. 

Дяченко Юрий__Чумаки

Чумаки породили козацтво
Складність їхньої праці полягала в тому, що вони не просто перевозили товар на відстані тисяч кілометрів, а й захищали його від численних розбійників (лугарів). Напади останніх були справою частою, і це розвило в чумака відчуття воїна не в меншій мірі, ніж торгівця. Саме зі старих чумаків сформувався стержень козацтва як класу.Чумацтво належало до найпрестижніших видів заняття і промислу. Повагу до нього зумовлювали, з одного боку, відносна надійність заробітку, з іншого — працелюбність, сумлінність, доброта, лагідність, щирість та інші позитивні риси характеру прасола. Тому в середньовіччі майже всі юнаки мріяли стати якщо не лицарем-козаком, то бодай чумаком.

Орловский Володимир Донатович (1842–1914) __ВІДПОЧИНОК У СТЕПУ_1844 

Саврасов Алексей Кондратьевич (1830 - 1897): Привал обоза чумаков в степи 1. 1867

Алексей Саврасов __ Чумаки. 1854 г 

 Айвазовский И. К. / Чумаки в Малороссии. 1870-1880-е 

 Навесні, коли розтане сніг, чумаки починали готуватися в дорогу. Поодинці чумакувати було небезпечно, тому чумаки об'єднувалися у чумацькі валки (до 30-40 возів). Обирали отамана валки, якого називали «батько-отаман», «пан-господар». Це була досвідчена, бувала людина, яка знала усі шляхи. Отаман завжди йшов попереду і вказував шлях."

Виктор Зарецкий__ Чумак  1973 г.

Евгений Николаевич Ткаченко__Чумацький шлях 

На передньому возі біля отамана знаходився півень, який допомагав визначити час та орієнтуватися у пітьмі. А досвідчені чумаки могли по тембру голосу півня навіть передбачити, якою буде погода. Вважалося, що півень захищає від придорожнього чорта. Нелегка це була справа — чумакування. Дорога вимагала великих грошей. Тому ходили по родичах позичати гроші. Крім того, шлях був далекий і таїв у собі багато небезпек. 

 Тому й збиралися в дорогу разом з близькими людьми, на яких можна було покластися у важку хвилину і довірити їм своє життя. Старалися не брати в дорогу заздрісних і жадібних людей. Коли валка вже була зібрана, чекали доброї погоди, коли зі стріх вже капала вода. Виїжджали завчасно, щоб до Пасхи вернутися додому.

Чумаки в степи__С.Войцеховский. 1940-е гг 

Чумаки__Малюнок. Т. Шевченко  

 Чумаки були не просто групою людей, які разом їздили на промисел. Це був певний соціальний тип людей із своєю особливою психологією, своєрідною організацією побуту, звичаями і традиціями. Вже на саму зовнішність чумака накладало свою сувору печатку його повне тривог життя. «Чумак переважно помовчує, замкнений, він дивиться на життя з деяким презирством. У всій його поведінці повно самоповаги. В ньому завжди є іронія, і він завжди готовий розважати жартом товариство. Лице його горде й веселе або задумливе», — писали дослідники.

Трутовский К.А. __Чумак.

Чумаки перед корчмою.__Юзеф Брандт (1841 - 1915)

Ой, піду я до шинкарки
Та в шинкарки погуляю,
Шинкарочку одвідаю

Шинкарочка молодая,
Вона ж мене добре знає,
На сто рублів повіряє.

На сто рублів повіряє,
А на двісті прищитає,
Й п'яницею називає.

Ти п'янице, ти ледащо,
Пропив воли ані за що,
Та пропив воли ні на що.

Пропив воли, пропив вози,
А сам ходиш у дорозі,
Проливаєш гіркі сльози.
Чумацька пісня

Чумаки возле корчмы.__Неизвестный художник.1840-е 

Чумацкий тракт в Мариуполе - Архип Куинджи, 1875 

ОРЛОВСКИЙ Владимир - Пейзаж

Саврасов А.К.(1830 - 1897)__Привал обоза чумаков в степи 2. 1867_Рисунок из альбома.

Айвазовский Иван Константинович_Чумаки на отдыхе_1885 

 Подорож слобожанських чумаків (прасолів) добре змалював очевидець і дослідник чумацького промислу, український народознавець середини XIX ст. Григорій Данилевський: «Рано-вранці. години за три до сходу сонця, ватажок будить товаришів, вартові поять і запрягають волів, і валка зорює, тобто йде на зорі до нового привалу. Цей привал роблять уже тоді, коли сонце підбивається над землею в два дуби, тобто близько шостої або сьомої години. При цьому, поки воли відпочивають і пасуться, чумаки снідають. Опівдні другий привал і обід. Увечері га зорі, вечеря, а за нею — нічліг і справжній випас волів. Взагалі намагаються за день пройти верст тридцять. Їдять дорогою пшоняну кашу з салом, хліб із сіллю, галушки, а з Дону назад — солону і в'ялену рибу. Звичай чумаків — у дорозі утримуватися в їжі. Волам вибирають кращий корм на луках і толоках і кращий водопій. Минають ближні погані криниці заради дальших і кращих. Уникають дороги через солончаки, якими всіяний лівий бік Дніпра до Сиваша, і трави, що зветься чихир. Від неї у волів з'являється кровотеча. Крім того, волам не дають життя ґедзі, комарі й мошки, які набиваються їм у вуха та в ніздрі й нерідко їх душать».

Владимир Руденок__ «Чумаки» 

Чумаки на привале 

 " Середина літа. Спека, ні вітру, ні хмаринки. Степовою (Польовою) дорогою, наче морем, пливе велика валка волів, покритих великими грубими шкурами. Скриплять мережані ярма, у які запряжені, сірі, круторогі, дужі Воли. Скільки їх? Сорок. п’ятдесят, може й сто пар. Попереду йде міцний чолов’яга у полотняній сорочці, таких же штанях, на голові ШАПКА, а на ній «Червона стрічка» – ознака влади. На першому возі зручно примостився добре вгодований півень, з розкішним гребенем і яскравим різнобарвним, наче веселка, хвостом. У кількох волів блищать на сонці позолочені роги. Куди пливе ця каравела возів? "

Сергей Иванович Васильковский (1854-1917). "Чумаки". Исполнено около 1903 г.

Чумацкий шлях. Небесные поводыри__Лашко Наталья 

Чумаки__Непоменко Александр Владимирович 

Васильковский Сергей Иванович (1854-1917) __«Сторожа Запорожских вольностей» 1890 

Із зміцненням Запорозької Січі чумацькі валки мали можливість спокійно мандрувати запорозькими землями. 
Бували випадки, коли татари захоплювали чумаків у полон і продавали їх у каторгу. Історичні дані про напади на чумаків відбиваються в чумацьких піснях:

«Де не взялася орда,
Порубала чумака.
Всіх чумаків орда зняла.
А котрих старих — вирубала,
А молодих в полон взяла.
А маленьких витоптала».

На Запорожжі чумак знаходив не тільки захист від розбійників, а й притулок в козацькому зимівнику. Коли ж чумак переїздив Дніпро і попадав на землі Кримського ханства, то готувався до небезпеки: змащував одяг дьогтем (проти гадюк і зарази), набивав рушницю, витягав з воза списа і вішав на грудях гаман, в якому знаходився білет з казенною печаткою, перекладений на турецьку мову і підписаний російським урядовцем.

НИКОЛАЙ САМОКИШ __Чумаки в походе

 Чумаки були дипломатами
Вони укладали міждержавні економічні угоди незалежно від військово-політичної ситуації земель, на яких здійснювали свою діяльність. Це дозволяло чумакам не боятися армій сусідів, із якими постійно точилися війни, а стабільно займатися своєю справою та відкривати для себе нові ринки збуту й імпорту.

Чижевський Ярослав.__Чумаки 

Ой мамцю, хлопці їдуть,
Ой мамцю, воли женуть,
А все воли круторогі,
А все хлопці чорноброві.
А все воли круторогі,
А все хлопці чорноброві.

Ой мамцю, хлопці їдуть,
Ой мамцю, рибу везуть,
А все риба судачина, —
Славний хлопець чумачина!
А все риба, все карасі, —
Для дівчини для Парасі! 

Чумацька пісня

Чумацький шлях__ Иван Сколоздра

Чижевський Ярослав.__Чумак

Влада підтримувала чумацтво
У Катеринославі 1788 року Потьомкіним був організований «обоз» (близько трьох тисяч чотириволових фур, понад тисяча волів та півтори тисячі погоничів) для постачання стотисячної армії, що тримала в облозі Очаків. До нього ввійшли здебільшого мешканці Єлисаветградщини, оскільки саме там був один із найбільших осередків чумацтва.

Чумацкий обоз на морском берегу__АЙВАЗОВСКИЙ Иван_1860 

Васильковский Сергей Иванович (1854-1917).__«Чумацкий Ромодановский шлях» _1890-е

Чумаки заклали сучасні дороги
Майже всі шляхи загальноукраїнського значення сьогодні – засновані саме чумаками. Коли нашу територію вкривали безкраї степи, більшість доріг виключно з’єднували між собою найближчі села. Чумакам було не вигідно втрачати час, подорожуючи поселеннями, і вони прокладали власні маршрути, прив’язуючись лише до річок (задля орієнтації на місцевості та постійного доступу до прісної води).

Онацько Михайло Олександрович 

Чумацкий обоз в степи - АЙВАЗОВСКИЙ Иван  

АЙВАЗОВСКИЙ Иван__Чумацкий обоз

«Ой чумаче, чумаче, життя твоє собаче,
Чом не сієш, не ореш, чом нерано з Криму йдеш?
Чом нерано з Криму йдеш, чом чумаків не ведеш?»
«Та я ж веду, та не всіх, та я ж веду, та не всіх:
Тільки нема одного — брата мого рідного,
Брата мого рідного — товариша вірного».
«Ой чом же ти не шукав, коли чумак той пропав?»
«А я шукав — не найшов, та заплакав та й пішов.
Найшов же я долину, на долині могилу,
На долині могилу, на могилі калину,
На калині гніздечко — брата мого сердечко,
А в долині булава — брата мого голова». 
Чумацька пісня

Возвращение чумаков с Эльтона __С картины художника И.Сорокина  

Онацько Михайло Олександрович 

 У XVIII столітті чумаки мали монополію на торгівлю сіллю, у 1830-1840 pp. лише на 50-60 %. Тоді привозили щороку 2,5-4 млн пудів соли і 600—900 тисяч пудів риби. Всього чумаки транспортували річно 60-80 млн пудів різних вантажів, у тому числі 25-40 млн пудів хліба. Вони обслуговували ярмарки, доставляли вантажі до Москви та їнших міст Росії, Північного Кавказу, Білорусі, Польщі й Молдавії.
Чумакування занепало зі середини XIX століття і цілком зникло з розвитком залізничного та водного транспорту. Проте ще у 1880-х pp. нараховували 200 000 чумаків.

Скульптура "Чумак на возу". Лансере Е.А. Модель 1870 года. Россия, СПб. Отливка фабрики художественной бронзы Ф.Ю. Шопена, 1870-начало 1880-х годов. Бронза, литье, патинирование

" Квилить пугачик жалібно над дахом, у небі – золотий ЧУМАЦЬКИЙ ВІЗ… О, скільки вас за тим МОЛОЧНИМ ШЛЯХОМ ішло до Криму! Де ж хоч би заніз із ваших маж? Нам, мислячим комахам, не жить без революцій і без криз: де ЧУМАКИ ішли, як черепахи, будують башту в небеса –комахи! "